ІНКОТЕРМС® 2010

Правила Інкотермс® 2010 пояснюють ряд торговельних термінів, що складаються з трьох літер, які відображають практику відносин «бізнес-бізнес» у договорах купівлі-продажу товарів. Правила Інкотермс® здебільшого описують завдання, витрати та ризики, пов’язані з поставкоютовару від продавців до покупців.

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАВИЛ ІНКОТЕРМС® 2010

1. Двома новими правилами Інкотермс® DAT та DAP замінено правила Інкотермс® 2000 DAF, DES, DEQ та DDU.

Кількість правил Інкотермс® зменшено з 13 до 11. Це було досягнуто шляхом введення двох нових правил, які можуть застосовуватися незалежно від погодженого виду транспорту — DAT, Поставка на терміналі, та DAP, Поставка в місці, — замість правил Інкотермс® 2000 DAF, DES, DEQ та DDU.

Згідно з обома новими правилами, поставка здійснюється у названому місці призначення: за правилом DAT товар переходить у розпорядження покупця після розвантаження з транспортного засобу, що прибув (що відповідає колишньому правилу DEQ); за правилом DAP — так само у розпорядження покупця, але готовим для розвантаження (що відповідає колишнім правилам DAF, DES та DDU).

Нові правила роблять правила Інкотермс® 2000 DES та DEQ Інкотермс® 2000 зайвими. Названий термінал у DAT може так само бути в порту, і тому DAT можна сміливо використовувати у тих випадках, в яких раніше використовувалося правило Інкотермс® 2000 DEQ. Так само, транспортний засіб, що прибув, згідно DAP може бути судном, а назване місце призначення — портом; з цього випливає, що DAP може застосовуватися у випадках, в яких раніше застосовувалося правило DES Інкотермс® 2000. За цими новими правилами, як і за попередніми, що є правилами «доставки», продавець бере на себе всі витрати (крім витрат, пов’язаних з формальностями при імпорті, де це застосовується) та ризики, пов’язані з до-ставкою товару до названого місця призначення.

2. Класифікація 11 правил Інкотермс® 2010

11 правил Інкотермс® 2010 розподілено на два окремих класи:

ПРАВИЛА ДЛЯ БУДЬ-ЯКОГО ВИДУ АБО ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

EXW	Ex Works	Франко-завод
FCA	Free Carrier	Франко-перевізник
CPT	Carriage Paid To	Перевезення оплачено до
CIP	Carriage and Insurance Paid to	Перевезення та страхування оплачено до
DAP	Delivered At Place	Поставка в місці
DAT	Delivered at Place	Поставка в місці з розвантаженням
DDP	Delivered Duty Paid	Поставка зі сплатою мита

ПРАВИЛА ДЛЯ МОРСЬКОГО ТА ВНУТРІШНЬОГО ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

FAS	Free Alongside Ship	Франко вздовж борту судна
FOB	Free On Board	Франко-борт
CFR	Cost and Freight	Вартість і фрахт
CIF	Cost, Insurance and Freight	Вартість, страхування і фрахт

Перший клас включає сім правил Інкотермс® 2010, що можуть застосовуватися незалежно від обраного виду транспорту та незалежно від того, чи використовуються один або більше одного виду транспорту. Цей клас включає EXW, FCA, CPT, CIP, DAT, DAP та DDP. Вони можуть використовуватися навіть за відсутності морського транспорту взагалі. Проте важливо пам’ятати, що ці правила можуть застосовуватися у випадках, коли судно використовується для здійснення частини перевезення.

3. Правила для внутрішньої та міжнародної торгівлі

Правила Інкотермс® традиційно використовуються у міжнародних торгових договорах, коли товар перетинає національні кордони. Проте, у різних частинах світу торгові блоки, на зразок Європейського Союзу, дещо спростили формальності перетинання кордону між різними країнами. Таким чином, підзаголовок правил Інкотермс® 2010 формально визначає, що їх можна застосовувати, як для міжнародних, так і для внутрішніх договорів купівлі-продажу. В результаті правила Інкотермс® 2010 чітко визначають у багатьох місцях, що зобов’язання щодо виконання експортних/імпортних формальностей існують лише там, де це застосовується.

Дві обставини переконали ICC, що рух у такому напрямку є своєчасним. По-перше, торговці широко використовують правила Інкотермс® у контрактах (договорах) виключно внутрішньої торгівлі. Друга причина полягає у зростаючому бажанні Сполучених Штатів використовувати правила Інкотермс® у внутрішній торгівлі замість умов відправлення та поставки Єдиного комерційного кодексу, які застосовувались раніше.

4. Рекомендації щодо застосування

Перед кожним правилом Інкотермс® 2010 ви знайдете Рекомендації щодо застосування. У Рекомендаціях пояснюються основні принципи кожного правила Інкотермс®, а саме: у яких випадках його слід застосовувати, коли переходить ризик та як розподіляються витрати між продавцем та покупцем. Рекомендації не є частиною правил Інкотермс® 2010, але вони допомагають користувачеві точнота ефективно визначити необхідне правило Інкотермс® для конкретної операції.

5. Електронні засоби зв’язку

Попередні версії правил Інкотермс® визначали ті документи, які можна було замінити повідомленнями електронного обміну даними. Проте зараз статті А1/B1правил Інкотермс® 2010 надають електронним засобам зв’язку такого ж значення, що й паперовим засобам передачі інформації, за домовленістю сторін або якщо існує такий звичай. Таке формулювання сприяє розвитку нових електронних процедур протягом всього строку дії правил Інкотермс® 2010.

6. Страхове покриття

Правила Інкотермс® 2010 — це перша версія правил Інкотермс® після перегляду Умов страхування вантажів, в якій враховуються зміни, внесені до цих Умов. Правила Інкотермс® 2010 містять інформаційні обов’язки щодо страхування у статтях А3/В3, що стосуються контрактів (договорів) перевезення та страхування. Ці положення були перенесені зі статей А10/В10 правил Інкотермс® 2000, що містили більш загальну інформацію. Також змінено формулювання статей А3/В3 стосовно страхування з метою роз’яснення зобов’язань сторін у цьому розумінні.

7. Формальності стосовно контролю безпеки та інформація, необхідна для такихформальностей

Сьогодні все більше уваги приділяється безпеці перевезення товару, яка вимагає підтвердження того, що товар не чинить загрози життю чи майну через фактори, не пов’язані з притаманними товару якостями. Саме тому правила Інкотермс® 2010 в статтях А2/В2 та А10/В10 розподіляють зобов’язанняміж покупцем та продавцем для виконання або сприянння у виконанні формальностей стосовно контролю безпеки, таких як надання інформації щодо безпеки у ланцюгу поставки.

8. Витрати на завантаження та розвантаження на терміналі

Згідно з правилами Інкотермс CPT, CIP, CFR, CIF, DAT, DAP та DDP, продавець повинен організувати перевезення товару до узгодженого місця призначення.

Незважаючи на те, що витрати на перевезення (фрахт) оплачує продавець, насправді вони оплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахту) зазвичай включається продавцем у загальну ціну продажу. Вартість перевезення інколи включає витрати на завантаження та розвантаження на терміналі та переміщення товару в межах порту чи контейнерного терміналу, і перевізник або оператор терміналу може покласти ці витрати на покупця, який отримує товар.

За таких обставин покупець може забажати уникнути подвійної оплати одних і тих самих послуг: перший раз — продавцю як частину загальної ціни продажу, другий — окремо перевізнику чи оператору терміналу. Правила Інкотермс® 2010 спрямовані на уникнення цього шляхом чіткого розмежування таких витрат у статтях А6/В6 відповідних правил Інкотермс®.

9. Ланцюгові продажі

Під час продажу сировинного товару, на відміну від продажу промислового товару, вантаж часто перепродається «по ланцюгу» кілька разів протягом перевезення. Коли це відбувається, продавець всередині ланцюга не «відвантажує» товар, тому що він вже відвантажений першим продавцем в ланцюзі. Таким чином, продавець всередині ланцюга виконує свої зобов’язання перед своїм покупцем, не відвантажуючи товар, а «забезпечуючи надання» товару, що вже відвантажений. З метою роз’яснення правила Інкотермс® 2010 включають зобов’язання «забезпечення надання відвантаженого товару» як альтернативу зобов’язанню відвантажувати товар у відповідних правилах Інкотермс®.